Высокие зарплаты руководителей госпредприятий необходимо ликвидировать

100 дней правительства В.Гройсмана ознаменовались с одной стороны курсом на «затягивание поясов» для рядовых граждан Украины, а с другой стороны – скандально высокими бюджетными расходами на руководителей государственных предприятий. Последние статистические данные указывают, что такие расходы – не просто аморальны, но и большая роскошь для нашей экономики.

Большой резонанс в обществе вызвала попытка провести через систему электронную систему «Prozorro» закупку за госбюджетных 5,1 млн. грн. бронированный автомобиль премиум-класса Mercedes Benz S600 Guard для руководителя НАК «Нефтегаз Украины» Андрея Коболева. Показательно, что это происходило уже после того, как Кабмин заявил о повышении стоимости газа и коммунальных услуг для населения в 2 раза. Из-за всеобщего возмущения НК отказался от идеи закупки «роскошного» автомобиля. 

Кроме того, слишком большой роскошью для Украины являются зарплаты ряда государственных чиновников и менеджеров. Например, месячная зарплата главы НБУ Валерии Гонтаревой составляет 163 тыс. грн. – больше, чем у президента и премьер-министра. Но её зарплата выглядит по-нищенски в сравнение с базовой месячной зарплатой руководителя госпредприятия «Укрпочта» Игоря Смилянского в размере 333 тыс. грн. Для подавляющего числа почтовых работников и всех подавляющего большинства граждан Украины такая зарплата является просто сказочной.

Настав час не лише конкретних запитань до Ігоря Смілянського, але й дій із припинення його деструктивної діяльності

За місяць роботи гендиректором Укрпошти Ігор Смілянський не показав не лише реальних справ, але й розуміння що потрібно робити найближчим часом, пише автор цієї статті. Я би додав, що за цей час стало зрозуміло - Смілянський не збирається розвивати Укрпошту, покращувати якість послуг та збільшувати зарплату виробничому персоналу - його метою є дерибан підприємства, навішування на нього боргів із подальшим банкрутством та приватизацією за схемою дерибану Укртелекому, пише в своєму блозі Степан Деменчук.

Автор цілком слушно окреслює проблему щодо участі в цій оборудці засобів масової інформації, які фактично прикривають ці наміри, створюючи біля них "димову завісу" транслюючи пусті обіцянки "великого комбінатора" Смілянського. Він закликає журналістів ставити йому конкретні запитання. Вважаю, що настав час не лише конкретних запитань до Ігоря Смілянського, але й дій із припинення його деструктивної діяльності.

____________

Другий місяць працює на посаді гендиректора Укрпошти Ігор Смілянський, але звітувати йому немає про що.

Більш того – за час його керівництва підприємство втратило керованість, різко погіршилося його фінансові показники. 

Виявилося, що громадянин США Смілянський не тільки не має чіткого плану дій, але й взагалі немає уявлення як керувати стратегічним підприємством. Свою неспроможність як керівника він компенсує численними походами до ЗМІ, обіцянками та дивними прожектами. Важко навіть переповідати ті нісенітниці які він верзе, але журналісти багатьох медіа вже зрозуміли що він є базікалом і що Укрпошту під його проводом чекають важкі часи.

Серед найбільш його маячних ідей  - приватизація частини підприємства та реєстрації Поштового банку. Відомі експерти багато разів пояснювали суспільству і Смілянському, що ці питання зараз не на часі, що приступити до їх обговорення можна буде лише за кілька років,  втім, Смілянський знову і знову піднімає їх на кожній зустрічі із журналістами. 

Пояснення цьому просте – Смілянський не зумів показати себе кризовим менеджером, не знає як управляти підприємством і які першочергові заходи реформування потрібно здійснювати на Укрпошті. Тому обговорення невідкладних питань покращання роботи підприємства він намагається замінити безглуздим  обговоренням нездійсненних прожектів.